Блифельд, Давид Исакович
Перейти к навигацииПерейти к поиску
| Давид Исакович Блифельд | |
|---|---|
| укр. Давид Ісакович Бліфельд | |
 | |
| Дата рождения | 10 октября 1908 |
| Место рождения | Волочиск, Староконстантиновский уезд, Волынская губерния, Российская империя |
| Дата смерти | 26 февраля 1966 (57 лет) |
| Место смерти | Киев, УССР, СССР |
| Страна |  Российская империя→ СССР |
| Род деятельности | археолог |
| Научная сфера | археология |
| Место работы | Институт археологии АН УССР |
| Альма-матер | КГУ имени Т. Г. Шевченко |
| Учёная степень | к. и. н. (1943) |
| Научный руководитель | Л. М. Славин |
| Известен как | исследователь Шестовицкого археологического комплекса |
Дави́д Иса́кович Блифельд (1908—1966) — советский историк и археолог.
Биография
Родился в Волочиске в семье служащего. С 1928 года заведовал клубом в родном городе, затем библиотекой Дома работников просвещения в Проскурове[1]. В 1933 году окончил Проскуровский техникум политпросвещения, некоторое время преподавал в нём же[2]. В 1939 году с отличием окончил исторический факультет Киевского университета. В 1941 году, пройдя обучение в аспирантуре Института археологии АН УССР, стал младшим научным сотрудником этого учреждения[1].
В 1941 году эвакуирован в Уфу, где работал в Институте общественных наук АН УССР. С 1942 года — младший научный сотрудник Института истории и археологии Украины[2]. В Уфе Блифельд изучает археологические коллекции Башкирского центрального краеведческого музея, совместно с Б. А. Коишевским, Л. Д. Дмитровым и Е. Ф. Лагодовской занимается составлением «Списка памятников древностей в Башкирской АССР на предмет их охраны для дальнейшего научного обследования»[3]. В 1943 году вместе с институтом переводится в Москву, где защищает кандидатскую диссертацию «Археологические памятники Башкирии середины I тыс. до н. э.» (научный руководитель — Л. М. Славин)[2][4][5].
В 1944—1966 годах — старший научный сотрудник Института археологии АН УССР[1].
Сестра — Адель Исаковна Фурманская (1916—1964), исследовательница греческих колоний Ольвии и Тиры[4][6].
Научная деятельность
Принимал участие в археологическом изучении Киева (1939, 1945—1946)[7][8] и Переяславля (1945)[9], а также зоны затопления Каховского водохранилища (1951, 1953)[10]. Проводил исследования Белгорода Киевского (1947)[11], Шестовицы (1948, 1956—1958)[12][13], Оргоща (1949)[14][15] и Чернигова (1952)[16][17].
Публикации
- З археологічних досліджень у Києві в останні роки (укр.) // Наукові записки[укр.]. — Уфа: Інститут історії і археології України, 1943. — Т. 1. — С. 100—116.
- Сучасний стан археологічних і архітектурних пам’яток Чернігова (укр.) // Археологія / відп. ред. П. Єфіменко. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1947. — Т. I. — С. 197—198. Архивировано 6 декабря 2023 года.
- До питання про Боричев узвіз стародавнього Києва (укр.) // Археологія / відп. ред. П. Єфіменко. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1948. — Т. II. — С. 130—144. Архивировано 6 декабря 2023 года.
- Розкопки слов’янського поселення коло с. Дніпровського Дніпропетровської області (укр.) // Археологічні пам’ятки УРСР / відп. ред. П. Єфіменко. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1949. — С. 99—104. Архивировано 6 августа 2016 года.
- Висла печатка з Білгородки (укр.) // Археологія / відп. ред. П. П. Єфіменко. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1950. — Т. III. — С. 102—110. Архивировано 6 декабря 2023 года.
- Досягнення радянської археології у дослідженні древнього Києва (укр.) // Вісник Академії наук Української РСР. — 1951. — № 8. — С. 71—75.
- Дослідження древнього Бєлгорода (укр.) // Археологічні пам’ятки УРСР / відп. ред. П. П. Єфіменко. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1952. — Т. III. — С. 29—38. Архивировано 6 августа 2016 года.
- Дослідження в с. Шестовицях (укр.) // Археологічні пам’ятки УРСР / відп. ред. П. П. Єфіменко. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1952. — Т. III. — С. 123—131. Архивировано 6 августа 2016 года.
- Древнейшее славянское поселение на Черниговщине // Краткие сообщения Института археологии / отв. ред. П. П. Ефименко. — К.: Изд-во АН УССР, 1952. — Вып. 1. — С. 53—55. Архивировано 7 августа 2016 года.
- Славянские памятники Черниговщины по исследованиям последних лет // Краткие сообщения Института археологии / отв. ред. П. П. Ефименко. — К.: Изд-во АН УССР, 1953. — Вып. 2. — С. 29—30. Архивировано 17 апреля 2023 года.
- До питання про ремесло та ремісників у Київській Русі IX—X ст. (укр.) // Археологія / відп. ред. П. П. Єфіменко. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1954. — Т. IX. — С. 30—41. Архивировано 6 декабря 2023 года.
- К исторической оценке дружинных погребений в срубных гробницах Среднего Поднепровья IX—X вв. // Советская археология / отв. ред. Б. А. Рыбаков. — М.: Изд-во АН СССР, 1954. — Т. XX. — С. 148—162. Архивировано 14 августа 2015 года.
- Раскопки курганов в Чернигове // Краткие сообщения Института археологии / отв. ред. П. П. Ефименко. — К.: Изд-во АН УССР, 1955. — Вып. 4. — С. 23—24. Архивировано 6 августа 2016 года.
- Деснянська археологічна експедиція 1949 р. (укр.) // Археологічні пам’ятки УРСР / відп. ред. С. М. Бібіков. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1955. — Т. V. — С. 12—21. Архивировано 6 августа 2016 года.
- Стан дослідження археологічних пам’яток періоду утворення Київської Русі (укр.) // Вісник Академії наук Української РСР. — 1957. — № 7. — С. 18—26.
- Утворення Київської Русі (укр.) // Нариси стародавньої історії Української РСР / відп. ред. С. М. Бібіков. — Київ: Вид-во АН УССР, 1957. — С. 356—392.
- Древньоруське місто (укр.) // Нариси стародавньої історії Української РСР / відп. ред. С. М. Бібіков. — Київ: Вид-во АН УССР, 1957. — С. 462—481.
- Курган епохи бронзи в с. Грушівка (укр.) // Археологічні пам’ятки УРСР / відп. ред. С. М. Бібіков. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1961. — Т. X. — С. 46—55. Архивировано 6 августа 2016 года.
- Поселення Бабине І (укр.) // Археологічні пам’ятки УРСР / відп. ред. С. М. Бібіков. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1961. — Т. X. — С. 75—77. Архивировано 6 августа 2016 года.
- З приводу тлумачення свідчень про антів Псевдо-Маврикія (укр.) // Археологія / відп. ред. С. М. Бібіков. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1962. — Т. XIV. — С. 184—198. Архивировано 6 декабря 2023 года.
- Древньоруський могильник в Чернігові (укр.) // Археологія / відп. ред. С. М. Бібіков. — Київ: Наукова думка, 1965. — Т. XVIII. — С. 105—138. Архивировано 6 декабря 2023 года.
- Чернігів (укр.) // Археологія Української РСР. — Київ: Наукова думка, 1975. — Т. 3. — С. 201—212.
- Могильники (укр.) // Археологія Української РСР. — Київ: Наукова думка, 1975. — Т. 3. — С. 303—307.
- Давньоруські пам’ятки Шестовиці (укр.) / відп. ред. В. Й. Довженок. — Київ: Наукова думка, 1977. — 234 с.
- Блифельд Д. И., Коваленко В. П. Чернигов // Археология Украинской ССР. — К.: Наукова думка, 1986. — Т. 3. — С. 272—281.
- Блифельд Д. И., Моця А. П. Древнерусские могильники // Археология Украинской ССР. — К.: Наукова думка, 1986. — Т. 3. — С. 404—417.
Примечания
- ↑ 1 2 3 Довженок, 1967.
- ↑ 1 2 3 Некролог, 1966, с. 235.
- ↑ Воробьева С. Л. «Как все начиналось…»: к 100-летию отдела археологии Национального музея Республики Башкортостан и 125-летию М. И. Касьянова // Проблемы истории, филологии, культуры. — 2020. — № 3 (69). — С. 278—279. Архивировано 7 декабря 2023 года.
- ↑ 1 2 Черкаська, 2017, с. 139.
- ↑ Гарустович Г. Н. «О времени собирать камни» (к юбилею А. Х. Пшеничнюка) // Уфимский археологический вестник. — 2011. — Вып. 11. — С. 119. Архивировано 7 декабря 2023 года.
- ↑ Русяєва А. С. До історії вивчення однієї теракоти з Ольвії (укр.) // Археологія. — 2016. — № 3. — С. 122—131. Архивировано 4 марта 2022 года.
- ↑ Каргер М. К. Археологические исследования древнего Киева. Отчёты и материалы (1938—1947 гг.) / отв. ред. П. П. Ефименко. — К.: Изд-во АН УССР, 1950. — С. 63, 155, 167. Архивировано 11 февраля 2023 года.
- ↑ Корнієнко В., Багро С., Гайдук В., Ганшин О., Ковальська О., Купрієць І., Полонська Т., Трофимчук С. Археологічний літопис Софії Київської: 1945—1961 рр. (за матеріалами фондової колекції Національного заповідника «Софія Київська») (укр.) // Byzantinoucrainica / відп. ред. Д. Гордієнко. — Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2022. — Т. I. — С. 193—473. Архивировано 7 декабря 2023 года.
- ↑ Бузян Г., Юрченко О. Дослідники археолого-архітектурних памʼяток Переяслава 40—60-х рр. ХХ ст.: матеріали до енциклопедичного довідника (укр.) // Наукові записки НІЕЗ «Переяслав» / гол. ред. О. М. Лукашевич. — Переяслав-Хмельницький, 2017. — Вип. 12 (14). — С. 89—106. Архивировано 7 декабря 2023 года.
- ↑ Тарасенко І. Г. Новобудовні експедиції у зоні спорудження Каховського водосховища (укр.) // Археологія. — 2018. — № 3. — С. 126—146. Архивировано 6 марта 2022 года.
- ↑ Непомящих В. Ю. Вивчення та датування культурних нашарувань Білгорода Київського (укр.) // Археологія і давня історія України. — 2016. — Вип. 4 (21). — С. 93—102. Архивировано 25 апреля 2023 года.
- ↑ Ясновська, 2003, с. 123.
- ↑ Гарига-Грихно, 2015, с. 6—8.
- ↑ Ясновська, 2003, с. 122—123.
- ↑ Гарига-Грихно, 2015, с. 9.
- ↑ Ясновська, 2003, с. 123—124.
- ↑ Гарига-Грихно, 2015, с. 8—9.
Литература
- Д. І. Бліфельд (укр.) // Археологія / відп. ред. С. М. Бібіков. — Київ: Наукова думка, 1966. — Т. XX. — С. 235—236. Архивировано 6 декабря 2023 года.
- Довженок В. И. Д. И. Блифельд // Советская археология. — 1967. — № 3. — С. 324. Архивировано 14 августа 2015 года.
- Ясновська Л. Давид Ісакович Бліфельд — дослідник давньоруських старожитностей Чернігівщини (укр.) // Сумська старовина / гол. ред. І. О. Ковальов. — Суми: Сумський державний університет, 2003. — Вип. XI—XII. — С. 121—124. Архивировано 12 апреля 2022 года.
- Гарига-Грихно М. Давньоруські курганні некрополі Чернігова та Чернігівського Подесення в дослідженнях Д. І. Бліфельда (укр.) // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Історичні науки. — 2015. — Вип. 134, № 11. — С. 6—10. Архивировано 6 марта 2022 года.
- Черкаська Д. В. Наукова та педагогічна діяльність археолога Л. М. Славіна: дис. ... канд. іст. наук (07.00.01) (укр.). — Київ: Київський університет ім. Бориса Грінченка, 2017. Архивировано 18 апреля 2018 года.
